• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • СТОП БУЛІНГ!

/Files/images/tabr/стоп булінг ..jpg

До уваги педагогічних працівників, класних керівників:

Поведінкові та психологічні прояви булінгу

Підставами для підозри щодо випадку булінгу є такі прояви:

  • дитина замкнута, тривожна, перелякана або, навпаки, демонструє безстрашність, ризиковість, зухвальство;
  • неврівноважена, агресивна, має напади люті, схильна до руйнації, нищення, насильства;
  • різко змінює звичну поведінку;
  • уповільнено мислить, має знижену здатність до навчання;
  • відлюдкувата, уникає спілкування;
  • ізольована, виключена з групи;
  • має занижену самооцінку, відчуття провини;
  • швидко втомлюється, має знижену концентрацію уваги;
  • боїться інших учасників освітнього процесу;
  • схильна пропускати навчальні заняття та/або відмовляється відвідувати заклад освіти й пояснює це поганим самопочуттям;
  • страждає на депресивні стани;
  • схильна до аутоагресії, або самоушкодження;
  • має суїцидальні прояви;
  • має явні фізичні ушкодження та/або ознаки поганого самопочуття — нудота, головний біль, кволість тощо;
  • намагається приховати травми та обставини, за яких отримала їх;
  • скаржиться на біль та/або погане самопочуття; пошкодження, зникнення, вимагання особистих речей; жести, висловлювання, прізвиська, жарти, погрози, поширення чуток сексуального (інтимного) характеру або інших відомостей.

«Булінгові» дії

Булінгом можна вважати такі дії:

  • умисне позбавлення їжі, одягу, коштів, документів, іншого майна або можливості користуватися ними, перешкоджання в отриманні освітніх послуг, примушування до праці тощо;
  • словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші дії, спрямовані обмежити волевиявлення особи;
  • будь-яка форма небажаної вербальної, невербальної чи фізичної поведінки сексуального характеру, зокрема принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська, жарти, погрози, поширення образливих чуток;
  • будь-яка форма небажаної фізичної поведінки, зокрема ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, удари;
  • інші правопорушення насильницького характеру.

Місця шкільного булінгу

Булінгом у закладі освіти вважають випадки, які відбуваються:

  • безпосередньо в приміщенні закладу освіти та на прилеглих територіях, зокрема у навчальних приміщеннях, приміщеннях для занять спортом, проведення заходів, коридорах, роздягальнях, вбиральнях, душових кімнатах, їдальні тощо;
  • за межами закладу освіти під час заходів, передбачених освітньою програмою, планом роботи закладу освіти, та інших освітніх заходів, організованих за згодою керівника закладу освіти, зокрема й дорогою до/із закладу освіти.

Алгоритм реагування на випадок булінгу

Педагогічний або інший працівник закладу освіти у разі, якщо виявить булінг, зобов’язаний:

  • негайно вжити заходів, аби припинити небезпечний вплив;
  • за потреби надати домедичну допомогу та викликати бригаду екстреної/швидкої медичної допомоги;
  • за потреби звернутися до територіального органу (підрозділу) Національної поліції України;
  • повідомити керівника закладу освіти та принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу.

Як запобігти булінгу в учнівській спільноті

· 1. Якщо ви помітили або запідозрили булінг, повідомте адміністрацію навчального закладу.

· 2. Не приховуйте випадки булінгу в класі заради збереження репутації школи. Доведіть до відома батьків дітей ситуацію з обох сторін конфлікту.

· 3. Залучіть психологічну службу до розв’язання проблеми.

· 4. Не ігноруйте прояви агресивної або провокативної поведінки учнів. Негайно втручайтеся у конфлікт.

· 5. Не підтримуйте жодну сторону учасників конфлікту.

· 6. Ретельно аналізуйте причини виникнення булінгу. Не шукайте винного.

· 7. Допоможіть однокласникам потурбуватися про того, кого ображають. Будьте не-упередженими у своїх оцінках, діях і висловлюваннях.

· 8. Говоріть з учасниками конфлікту наодинці. Не вимагайте від них публічних пояснень чи вибачень. Створіть умови, щоб ситуація не повторилася.

· 9. Розкажіть дітям, що таке насилля. Можливо, булери самі потерпають від агресії батьків, старших братів або сестер і просто копіюють звичну модель поведінки.

· 10. Створіть у класі атмосферу довірливого спілкування, шукайте спільні інте реси, об’єднуйте дітей.

· 11. Будьте прикладом толерантного й виваженого ставлення до інших.

· 12. Покажіть дитині, що вона не наодинці з проблемами, підтримайте її й дайте зро-зуміти, що вона може розраховувати на вашу допомогу.

· 13. Проконсультуйтеся з практичним психологом. Не залишайте справу, як є, сподіваючись, що ситуація сама зійде нанівець. Без допомоги фахівця не обійтися.

.Агресор і жертва мають приблизно однакові стартові позиції, які призвели до булінгу. Невпевненість у собі одного та бажання ствердитись за рахунок слабшого проти невпевненості в собі та відсутності можливості постояти за себе. У цій битві немає переможців, тому допоможіть дітям вийти із ситуації «безболісно»

Зупинимо булінг разом!

/Files/images/tabr/План заходівt.jpg

Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого

Типовими ознаками булінгу (цькування) є:

- систематичність (повторюваність) діяння;

- наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);

- дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого»;

Види булінгу:

- фізичний: штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, «сканування» тіла, нанесення тілесних ушкоджень;

-

-економічний: крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей;

- психологічний: принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміка обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж;

-

- сексуальний: принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти;

-

- кібербулінг: приниження за допомогою мобільних телефонів, інтернету, інших електронних пристроїв.

-

- 67% дітей стикалися з боулінгом в школах в тих чи інших проявах

-

За прояви булінгу передбачена адміністративна відповідальність у вигляді:

- Штрафу від 850 до 1700 грн або громадських робіт на строк від 20 до 40 годин (вчинення булінгу неповнолітньою чи малолітньою особи)

- Штрафу у розмірі від 1700 до 3400 грн або громадських робіт на строк від 40 до 60 годин (знущання вчинені повторно упродовж року після накладення адміністративного стягнення особою або групою осіб).

- У разі цькування неповнолітніми від 14 до 16 років, відповідатимуть його батьки або особи, що їх замінюють: штраф від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.

- Окрема відповідальність передбачена для керівника закладу освіти за неповідомлення поліції про відомі йому випадки цькування серед учнів.

Повідомлення про дитину, яка постраждала від жорстокого поводження або стосовно якої існує загроза його вчинення , оформлюється суб’єктами, яким стало відомо про зазначені факти при виконанні своїх функціональних обов’язків, письмово та надсилається до служби у справах дітей і органу внутрішніх справ за місцем проживання (перебування) дитини.

. Координатором заходів щодо захисту дітей від жорстокого поводження з ними або загрози його вчинення є служба у справах дітей.

Заклади освіти:

здійснюють приймання звернень та повідомлень про випадки жорстокого поводження щодо дитини;

терміново (протягом однієї доби) передають повідомлення у письмовій формі до служби у справах дітей, органів внутрішніх справ про випадок жорстокого поводження з дитиною чи загрозу його вчинення;

у межах компетенції вживають заходів щодо виявлення і припинення фактів жорстокого поводження з дітьми або загрози його вчинення в закладах освіти;

організовують роботу психологічної служби системи освіти з дітьми, які постраждали від жорстокого поводження;

проводять роз’яснювальну роботу з батьками та іншими учасниками навчально-виховного процесу із запобігання, протидії негативним наслідкам жорстокого поводження з дітьми.

Необхідні номери телефонів організацій та установ, служб підтримки, до яких можуть звертатись постраждалі особи:

Служба у справах дітей БМР – 4-61-85; 6-10-50

Центр соціальних служб сім’ї, дітей та молоді – 4-61-64; 6-11-86; 6-19-00

Інспекція з ювенальної превенції –

Національна дитяча « гаряча лінія» - 0-800-500-225 (безкоштовний); 116-111 (безкоштовний для абонентів Київ Стар та Лайфселл)

Лінія є безкоштовною та конфідеційною

Поради соціального педагога батькам :

ЯКЩО ВАША ДИТИНА СТАЛА

ЖЕРТВОЮ БУЛІНГУ

- Зберігайте спокій, будьте терплячими, не потрібно тиснути на дитину;

- Поговоріть з дитиною, дайте їй зрозуміти, що ви не звинувачуєте її в ситуації, що склалася, готові її вислухати і допомогти:

- Я тобі вірю (це допоможе дитині зрозуміти, що Ви повністю на її боці).

- Мені шкода, що з тобою це сталося (це допоможе дитині зрозуміти, що Ви переживаєте за неї і співчуваєте їй).

- Це не твоя провина (це допоможе дитині зрозуміти, що її не звинувачують у тому, що сталося).

- Таке може трапитися з кожним (це допоможе дитині зрозуміти, що вона не самотня: багатьом її одноліткам доводиться переживати залякування та агресію в той чи той момент свого життя).

- Добре, що ти сказав мені про це (це допоможе дитині зрозуміти, що вона правильно вчинила, звернувшись по допомогу).

- Я люблю тебе і намагатимуся зробити так, щоб тобі більше не загрожувала небезпека (це допоможе дитині з надією подивитись у майбутнє та відчути захист).

- Запитайте, яка саме допомога може знадобитися дитині, запропонуйте свій варіант вирішення ситуації;

- Поясніть дитині, до кого вона може звернутися за допомогою у разі цькування (психолог, вчителі, керівництво школи, старші учні, батьки інших дітей, охорона);

- Повідомте керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, і вимагайте належного її урегулювання;

- Підтримайте дитину в налагодженні стосунків з однолітками та підготуйте її до того, що вирішення проблеми булінгу може зайняти деякий час.

У разі, якщо вирішити ситуацію з булінгом на рівні школи не вдається - повідомте поліцію! Захистіть свою дитину від цькування!

ЯКЩО ВИ СТАЛА СВІДКОМ БУЛІНГУ

- Втрутитися і припинити цькування - булінг не слід ігнорувати;

- Зайняти нейтральну позицію в суперечці

- обидві сторони конфлікту потребують допомоги, запропонувати дітям самостійно вирішити конфлікт;

- Пояснити, які саме дії Ви вважаєте булінгом і чому їх варто припинити;

- Уникати в спілкуванні слів «жертва» та «агресор», аби запобігти тавруванню і розподілу ролей;

- Повідомити керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася і вимагати вжити заходів щодо припинення цькування.

Пам'ятайте, що ситуації з фізичним насильством потребують негайного втручання!

ЯКЩО ВАША ДИТИНА АГРЕСОР

- Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з'ясуйте мотивацію її поведінки;

- Уважно вислухайте дитину, з повагою поставтеся до її слів;

- Поясніть дитині, що її дії можуть бути визнані насильством, за вчинення якого наступає відповідальність*

- Чітко і наполегливо попросіть дитину припинити таку поведінку, але не погрожуйте обмеженнями і покараннями. Повідомте їй, що будете спостерігати за її поведінкою;

- Зверніться до шкільного психолога і проконсультуйтеся щодо поведінки своєї дитини під час занять - агресивна поведінка і прояви насильства можуть бути ознакою серйозних емоційних проблем.

Пам'ятайте, дитина-агресор не зміниться відразу! Це тривалий процес, який потребує витримки і терпіння!

*Доки дитині не виповнилось 18 років, відповідальність за її вчинки несуть батьки. Пам'ятайте, якщо ваша дитина порушує права іншої дитини, вчиняючи над нею насильство (булінг), батьки можуть бути притягнуті до адміністративної, кримінальної або цивільної відповідальності.

Кiлькiсть переглядiв: 613